Ліцензування програмного забезпечення

Ліцензійна угода (licence agreement) — основний документ, визначальний правничий та обов’язки клієнта, використовує софт. Договір додається до купленого продукту в електронній формі або паперової. Воно визначає норми експлуатації певного типу товару. Іншими словами, ліцензія на програмне забезпечення гарантує, що творець програмного забезпечення, кому належать усі права на софт, не судитиметься з тим, хто користується цією програмою за ліцензією. Видавець ПЗ встановлює деякі запобіжні межі експлуатації створеного ним програмного продукту.

Що таке ліцензійні програми?

Кожна програма — результат чиєїсь інтелектуальної діяльності, отже, вона є інтелектуальною власністю творця. З юридичної точки зору купується не додаток, а право на його експлуатацію. Яким чином можна експлуатувати певний софт, зазначено в ліцензійній угоді – ліцензії, що додається до цього продукту.

Все ПЗ поділяється на дві великі категорії – програмні продукти вільного використання (йдеться про безкоштовну та відкриту ліцензію) та невільного (комерційна ліцензія). Крім того, між ними є проміжна категорія – умовно-безкоштовні продукти, які належать до обох категорій наполовину. Подібний софт можна встановити на свій комп’ютер, але поки користувач його не сплатить, є ризик появи певних обмежень.

Визначення ліцензії

Ліцензія на програмне забезпечення — це документ із зазначеними в ньому умовами експлуатації програми. Полягає він між ліцензіаром та ліцензіатом (перший – сторона угоди, що надає відповідно другій стороні право на експлуатацію об’єкта ліцензії: винаходи, технології, у нашому випадку софту).

Таким чином, правовласник перешкоджає копіюванню, модифікації та субліцензії або навпаки дозволяє проводити подібні дії з програмним забезпеченням.

Ліцензія також є способом передати програмне забезпечення користувачеві, але зберегти право власності на нього за видавцем та отримувати роялті. Іншими словами, дати програму в оренду.

Види ліцензій

Щоб правильно організувати ділові процеси, важливо дивитися на типи та види ліцензій. Виходячи з умов ліцензування, є 5 типів ліцензій:

1. PUBLIC DOMAIN. Кожен користувач може вільно експлуатувати та змінювати код, якщо йому це знадобиться.
2. PERMISSIVE. Тут маються на увазі невеликі вимоги, зокрема, вказати творця програми.
3. COPYLEFT. GPL, LGPL, AGPL, CDDL, Mozilla Public License та Open SSL наполягають, щоб кожна повторно освічена робота створювалася під аналогічною ліцензією, як і опенсорсне ПЗ. Open Source (опенсорс) — відкрите програмне забезпечення, чий початковий код доступний для перегляду, вивчення, зміни і дозволяє переконатися, що вразливостей немає. Це означає, що фірма має оприлюднити свої особисті зміни. Ліцензії Jason Hunter OSS, Java Enterprise Edition та Oracle закривають можливість комерційної популяризації підсумків, виходячи з чого здійснити продаж похідного продукту або отримати роялті неможливо.
4. PROPRIETARY. Код популяризується виключно за договором між власником та користувачем.
5. EULA. Угода із кінцевим користувачем.

Типи ліцензування

1. OEM. Передвстановлене програмне забезпечення — одне з найдоступніших рішень. Воно полягає в тому, щоб користувач купив програми разом з комп’ютером і експлуатував його тільки на отриманому гаджеті. Ця версія оптимальна для тих, хто набуває нового обладнання. Якщо програми будуть інстальовані збирачем, новий комп’ютер обійдеться значно дешевше, ніж якщо купувати його і самостійно встановлювати програми на пристрій. Це вигідно і за часом і за вартістю.
2. Full Package Product. «Коробковий» варіант використовується, як правило, у роздрібній реалізації, комфортний для приватних осіб та малого бізнесу. Придбання такої коробки дає дозвіл на застосування на одному ПК незалежно від того, яка кількість людей буде сидіти за цим комп’ютером. Є можливість змінити комп’ютер, але обмежена кількість разів. Ця версія оптимальна для тих, хто вже має комп’ютер, але немає потрібного програмного продукту.
3. Volume Licensing. Корпоративна ліцензія підходить для фірм, де багато працівників, техніки і тому потрібно купувати багато ліцензій. Тут фірмі надається єдина іменна ліцензія на софт, куди включені дані про замовника, перелік програм та ключі для їх інсталяції. Подібний варіант оптимальний для великих фірм, де потрібна швидка техпідтримка та робота з незвичайними випадками. При придбанні цього варіанту компанії надаються знижки.
4. Subscription. Підписка на ліцензування продукту передбачає щомісячну та щорічну оплату. Така схема зручна для компаній, які купують більше 10 ліцензій. Дає можливість за початкові невеликі витрати отримати всі переваги програми. Версія оптимальна для тих, кому програмне забезпечення знадобилося на короткий термін або користувач не знає, на який період програма йому знадобиться.

Наша компанія надає послуги з юридичного оформлення різних видів ліцензування програмного продукту. Ви можете звернутися за консультацією та/або за створенням повного пакета документів, що забезпечують повноцінний захист авторського програмного забезпечення та/або прав на пріоритет винаходу.

Навіщо потрібна ліцензія на програмне забезпечення?

1. Насамперед для захисту авторського права. Майнові авторські права є юридичний базис отримання доходу. Власник має право прописати власні правила для користувачів. Зокрема, призначити кількість користувачів і процесорів, поставити заборона те що, щоб змінювати і видавати похідні від вихідного продукту програми
2. Для монетизації програмного забезпечення. Основна мета створення програми – це прибуток. У ліцензійній угоді зазначається розмір роялті. Відповідно, цей документ виступає базисом для отримання доходу.
3. Для підтвердження джерела прибутку у банківській установі, організації фінансового контролю, податкової. Слід довести джерело коштів, щоб їх можна було зарахувати на рахунок. Подібний стандарт висувається і до податкової. Ліцензія стає тим доказом, який дає змогу пройти банківську відповідність вимогам та подати звіт до податкової.

Виключні та невиключні права у ліцензії на програмне забезпечення

Нині існують такі варіанти застосування софту: на підставі виключних та невиключних прав. Яка між ними відмінність?

1. Виключна ліцензія на ПЗ полягає в тому, що автор продукту передає софт тільки одному користувачеві і більше не може підписувати договір з іншими особами. Така ліцензія має на увазі, що лише одна особа, крім власника, може експлуатувати конкретне ПЗ. Так, ви написали код і збираєтеся за оплату дозволити комусь його використовувати. Якщо підписати договір виключної ліцензії, то на час дії цього документа ви більше не зможете передати право користування ще комусь.
2. Невиключна ліцензія — документ, у якому немає обмежень те що, щоб дати ліцензії іншим користувачам.

Що важливо запам’ятати?

• Виключне право – право розпоряджатися та застосовувати програму;
• Від початку воно належить автору ПЗ;
• Надати надовго таке право вийде у тому випадку, якщо йдеться про службовий твір або коли підписано договір відчуження;
• Надати можливість використання виключного права на певний період можна за ліцензійним договором;
• Є виключна ліцензія (вийде передати право лише одній особі) і є невиключна (можливо передати право необмеженій кількості осіб).

Що таке комерційне впровадження?

Комерційне використання — застосування, спрямоване отримання комерційної вигоди, прибутку, грошової компенсації. Це юридичний термін, визначальний експлуатацію конкретних товарів, інструментарію чи, як у разі, інтелектуальної власності, саме програмних продуктів. Ліцензії на комерційне застосування прописують деякі обмеження на активи власника для гарантії справедливої ​​винагороди за працю – створення програмного забезпечення. Угоди про комерційне використання – це важливі документи, оскільки вони дають змогу зберегти активи фірми гарантувати гідний прибуток. Відповідно, комерційне програмне забезпечення – ПЗ, яке розроблялося для отримання прибутку від його експлуатації третіми особами, зокрема, через продаж софту.

Що потрібно прописувати у ліцензійному документі?

1. Встановити виключний/невиключний вид ліцензії, територію використання програмного продукту.
2. Вказати правила отримання доступу.
3. Відзначити елементи роялті: винагороду за використання програм, абонентську плату за субліцензування. (Субліцензія є умовою ліцензійного договору, згідно з чим власник передає клієнту повноваження надавати право застосування патенту на пріоритет винаходу третім особам у межах своїх прав.). Затверджуються також періоди оплати та варіанти надання доступу, якщо розрахунок не проведуть в обумовлені терміни.
4. Дозвіл видати субліцензію, але відповідно до письмової згоди IT-фірми. Зафіксувати норми субліцензування.
5. Доповнити документ повідомленням про відповідальність користувача за збереження ключа доступу.
6. Закріпити, що право пріоритет винаходу залишаються за фірмою-творцем.
7. Закрити можливість міняти та модифікувати програмний продукт, розмножувати ключ доступу, робити фальсифікацію IP-адреси.
8. Закрити можливість розповсюджувати конфіденційні дані.
9. Прописати, що ліцензіар не відповідає за:
   • програмні та технічні порушення у роботі сервера перевірки ключа доступу, що призвело до того, що ПЗ експлуатувати не вдасться;
   • негативні результати дії чи бездіяльності клієнта чи інших осіб;
   • безпосередні та непрямі витрати, втрачену вигоду ліцензіата.

Додатково варто створити договір на ведення системи та обслуговування комплексу на виробництвах. Тоді програмний продукт матиме повноцінний набір юридичних документів.

Компанія СІОН допоможе прописати ліцензію на ваш програмний продукт, скласти договір на надання прав користування програмним забезпеченням. Щоб дізнатися докладніше про можливості складання ліцензії, отримати повноцінний набір юридичних документів на софт із опрацьованими бізнес-ризиками, напишіть нам на пошту info@sion-ip.com.