Битва за форму: 3D-торгові марки vs промислові зразки

Вступ

У сучасному бізнесі форма продукту перестала бути лише елементом дизайну — вона стала повноцінним інструментом конкуренції та брендингу. Водночас зі зростанням цінності дизайну постає ключове питання: як правильно захистити форму продукту?
У цій статті розглянемо, де проходить межа між промисловим зразком і об’ємним товарним знаком у ЄС, як формується судова практика та яку стратегію захисту форми варто обрати бізнесу.

1. Що таке промисловий зразок

1.1. Промисловий зразок

Промисловий зразок — це об’єкт інтелектуальної власності, який захищає зовнішній вигляд виробу або його частини, а не його технічну сутність, зумовлений такими характеристиками, як лінії, контури, колір, форма, текстура та матеріали виробу або його оздоблення (ст. 3 Регламенту ЄС № 6/2002).

На практиці промисловий зразок зазвичай використовують на ранньому етапі комерціалізації продукту — коли форма вже створена, але ще не стала впізнаваним брендовим елементом. Саме тому для нових колекцій, упаковки, сезонних рішень і візуально диференційованих товарів цей режим часто є першою лінією захисту.
Цей механізм особливо затребуваний у тих сферах, де зовнішній вигляд сам по собі має комерційну цінність: упаковка, парфумерія, меблі, предметний дизайн, мода, декор і товари для заходів.

1.2. Що можна зареєструвати як промисловий зразок?

Як промисловий зразок можна зареєструвати будь-який дизайн, який відповідає двом ключовим критеріям:
новизна — дизайн раніше не був розкритий публічно
індивідуальний характер — він створює інше загальне враження на поінформованого користувача

Це можуть бути:
форма виробу (наприклад, декоративні елементи весільного оформлення)
упаковка (коробки, флакони, подарункові рішення)
зовнішній вигляд продукції (торти, сувеніри, аксесуари)
елементи дизайну інтер’єру або декору

Важливо розуміти, що захист поширюється саме на візуальне сприйняття, а не на функцію виробу. Якщо форма зумовлена виключно технічною задачею, вона не охоронятиметься як промисловий зразок. Для бізнесу критично пам’ятати, що захист оцінюється не за абстрактною «красою» форми, а за тим, чи створює дизайн інше загальне враження на поінформованого користувача порівняно з уже відомими рішеннями.

1.3. Приклади промислових зразків

На практиці промисловими зразками є унікальні візуальні рішення, які можна відтворити у товарі. Це може бути:

• форма флакона;
• серія упаковок;
• форма світильника;
• декоративний елемент меблів;
• зовнішній вигляд ювелірного виробу;
• оригінальна форма весільного торта;
  зовнішній вигляд кондитерського виробу, якщо він відтворюваний як товарний дизайн.

Особливо показовою є індустрія моди та event-дизайну, де дизайн постійно оновлюється і стає конкурентною перевагою.
Чим точніше заявник відображає візуальні особливості об’єкта на зображеннях під час подання заявки, тим сильнішим і зрозумілішим буде обсяг майбутньої охорони. На практиці саме якість візуальних матеріалів часто впливає на те, наскільки зручно потім захищати право.

1.4. Способи отримання охорони промислового зразка в Європі

Якщо бізнес планує захист форми продукту в Європі, зазвичай є три практичні шляхи отримання правової охорони.

Перший шлях — національна реєстрація в конкретній країні. Цей варіант підходить, коли захист потрібен лише в одній або двох юрисдикціях. У такому разі заявка подається безпосередньо до національного відомства відповідної країни, а вимоги та процедура визначаються місцевим законодавством. Для точкового захисту це може бути економічно доцільно, однак при розширенні географії бізнесу національний шлях швидко стає менш зручним через необхідність вести кілька паралельних процедур.

Другий шлях — реєстрація промислового зразка Європейського Союзу через EUIPO. Це найзручніший механізм, якщо компанія працює одразу на кількох ринках ЄС або планує масштабування. Одна заявка, один збір і одна процедура дозволяють отримати охорону одразу на всій території 27 країн Європейського Союзу. Водночас важливо враховувати, що така реєстрація не поширюється на Велику Британію, оскільки після виходу UK з ЄС нові права ЄС там автоматично не діють.

Третій шлях — міжнародна реєстрація за Гаазькою системою через WIPO. Цей варіант особливо зручний, коли захист потрібен не лише в ЄС, а й у кількох країнах різних регіонів світу. Заявник подає одну міжнародну заявку, зазначає обрані країни або організації, в яких хоче отримати охорону, і централізовано керує реєстрацією, продовженням та змінами. Гаазька система не повністю замінює національні режими, але суттєво спрощує міжнародне адміністрування прав.

На практиці вибір маршруту залежить не лише від бюджету, а й від географії продажів, швидкості виходу на ринок і того, чи планує компанія подальше ліцензування або спори в кількох країнах.

1.5. Зареєстрований і незареєстрований промисловий зразок

У межах системи ЄС існують дві форми охорони: зареєстрований і незареєстрований промисловий зразок.

Незареєстрований промисловий зразок виникає автоматично з моменту першого публічного розкриття дизайну в ЄС і діє три роки. Така модель особливо затребувана в галузях із коротким життєвим циклом продукту — наприклад, у моді, декорі, упаковці або event-індустрії. Але обсяг прав тут вужчий: правовласник може припиняти саме копіювання, тоді як незалежне створення схожого дизайну третьою особою саме по собі порушенням не вважається.

Зареєстрований промисловий зразок ЄС надає сильніший захист. Він забезпечує виключне право на використання дизайну та дозволяє забороняти його використання третіми особами без згоди правовласника. Строк охорони становить 5 років із дати подання заявки з можливістю продовження п’ятирічними періодами до максимальних 25 років. Саме тому для бізнесу, який розраховує на довгострокову комерціалізацію дизайну, зареєстрована форма охорони зазвичай є більш доцільною.

Для незареєстрованого зразка особливо важливо фіксувати дату та обставини першого розкриття: без цього у спорі може бути складно довести сам момент виникнення права.

1.6. Критерії охороноздатності та строк захисту

Для отримання захисту промисловий зразок має відповідати критеріям новизни та індивідуального характеру. Ці вимоги є однаковими як для зареєстрованих, так і для незареєстрованих зразків.

Строк захисту:
зареєстрований промисловий зразок — до 25 років (із продовженням кожні 5 років)
незареєстрований промисловий зразок — 3 роки з моменту першого публічного розкриття
(ст. 11 і ст. 12 Регламенту ЄС № 6/2002)

Таке розмежування дозволяє бізнесу гнучко обирати стратегію: спочатку протестувати дизайн на ринку, а потім ухвалити рішення щодо реєстрації.

Для бізнесу це означає, що промисловий зразок особливо ефективний там, де потрібно швидко зафіксувати права і отримати зрозумілий строк монополії на дизайн, але не розраховувати на безстроковий захист самої форми.

1.7. Переваги та недоліки

Промисловий зразок є одним із найпрактичніших інструментів захисту дизайну, особливо для галузей із швидким оновленням продуктів.

Переваги:

• Швидкий початок охорони. Право може бути отримане у короткі строки, а у випадку незареєстрованого зразка — виникає автоматично з моменту розкриття, що дозволяє оперативно захистити дизайн при виведенні продукту на ринок.
• Відносно передбачувані критерії. Вимоги новизни та індивідуального характеру достатньо чітко сформульовані в праві ЄС, що дозволяє заздалегідь оцінити шанси на реєстрацію і знизити юридичну невизначеність.
• Придатність для нових продуктів і упаковки. Промисловий зразок ідеально підходить для захисту нових дизайнерських рішень, коли продукт ще не набув впізнаваності і не може претендувати на товарний знак.
• Можливість поєднання з подальшою товарнознаковою стратегією. Цей інструмент часто використовується як перший етап захисту, після якого з розвитком бренду можна перейти до реєстрації 3D-товарного знака.

---

Недоліки:

• Обмежений строк. Максимальний строк охорони становить 25 років, після чого дизайн переходить у суспільне надбання і може вільно використовуватися конкурентами.
• Вразливість за відсутності новизни. Якщо буде доведено, що аналогічний дизайн існував раніше, права можуть бути анульовані, оскільки новизна є обов’язковою умовою охорони.
• Охорона лише візуального рішення. Промисловий зразок не захищає технічні або функціональні особливості виробу, що обмежує обсяг правової охорони.
• Вужчий захист у незареєстрованому режимі. Незареєстрований промисловий зразок захищає лише від копіювання, тому при самостійному створенні аналогічного дизайну третіми особами захист не діє.

Типова помилка компаній — розкрити дизайн надто рано, а до реєстрації підійти вже після публікацій, виставок або продажів, коли питання новизни стає спірним.

2. 3D-товарний знак: чи можлива довгострокова охорона форми?

2.1. Що таке об’ємний товарний знак?

Об’ємний товарний знак (3D-товарний знак) — це форма товару, упаковки або іншого тривимірного об’єкта, яка використовується не просто як дизайн, а як засіб індивідуалізації бренду. У праві Європейського Союзу такі позначення прямо допускаються до реєстрації за умови, що вони здатні відрізняти товари одного підприємства від товарів інших (Директива ЄС 2015/2436).

Ключова відмінність від промислового зразка полягає в меті: якщо промисловий зразок захищає зовнішній вигляд як результат дизайну, то товарний знак захищає форму як інструмент впізнаваності бренду. Один і той самий об’єкт може послідовно або паралельно оцінюватися за двома режимами: як дизайн — для цілей охорони зовнішнього вигляду, і як товарний знак — якщо форма вже сприймається ринком як вказівка на комерційне походження товару.

2.2. Що можна зареєструвати як об’ємний товарний знак?

Як об’ємний товарний знак можуть бути зареєстровані:

• форма самого продукту
• форма упаковки
• комбінація форми та декоративних елементів

Однак на практиці охороноздатність таких об’єктів істотно обмежена. Законодавство ЄС виходить із того, що форма товару повинна виконувати ідентифікаційну функцію, а не просто бути естетично привабливою.

Це означає, що не будь-яка оригінальна форма підлягає реєстрації. На практиці реєструються не «красиві форми», а форми, здатні виконувати функцію вказівки на джерело походження товару.

Що зазвичай не проходить реєстрацію:

• типова упаковка;
• форма, поширена в галузі;
• форма, зумовлена призначенням товару;
• форма, цінність якої для споживача пов’язана передусім із її естетикою або
• функцією, а не з брендом.

2.3. Приклади 3D-товарних знаків

Класичними прикладами є:
контурна пляшка Coca-Cola
форма шоколаду Toblerone
унікальні дизайнерські флакони парфумів

У всіх цих прикладах форма сприймається не лише як зовнішній вигляд продукту, а й як самостійний носій бренду: споживач здатен розпізнати походження товару навіть без словесного позначення. Однак такі кейси радше виняток, ніж стандартний результат подання: більшість форм на практиці стикаються із запереченнями щодо розрізняльної здатності.

2.4. Умови реєстрації

Реєстрація об’ємного товарного знака в ЄС пов’язана з більш суворими критеріями порівняно з промисловим зразком.

Розрізняльна здатність
Форма повинна дозволяти споживачеві однозначно визначити комерційне походження товару. Це означає, що вона має суттєво відрізнятися від звичайних форм, прийнятих у галузі.

Більшість форм товарів спочатку не мають розрізняльної здатності і набувають її лише внаслідок тривалого використання та активного маркетингу.

Критерії:
форма повинна відхилятися від галузевої норми;
споживач повинен сприймати її як позначення походження;
за відсутності вродженої розрізняльної здатності потрібно доводити набуту.

• Відсутність функціональності
• Згідно з правом ЄС, не підлягають реєстрації форми, які:
• зумовлені виключно природою товару
• необхідні для досягнення технічного результату
• надають товару істотної цінності (ст. 4 Директиви ЄС 2015/2436)

Цей критерій є принциповим. Він спрямований на запобігання ситуації, коли компанія отримує монополію на технічне або функціональне рішення через товарний знак.

Які докази зазвичай збирають, якщо йдеться про набуту розрізняльну здатність:

• дані про тривалість використання форми;
• географія продажів;
• обсяги реалізації;
• рекламні матеріали;
• маркетингові дослідження;
• згадки в ЗМІ та у дистриб’юторів;
• докази того, що форма використовується саме як позначення походження.

2.5. Переваги та недоліки

Об’ємний товарний знак має низку суттєвих переваг, але також пов’язаний із високими ризиками.

Переваги:
Потенційно безстрокова охорона за умови продовження.
Об’ємний товарний знак може охоронятися необмежено довго за умови своєчасного продовження реєстрації кожні 10 років.

Захист не лише від копіювання, а й від схожих позначень.
Правова охорона поширюється на будь-які форми, схожі до ступеня змішування, а не лише на точне відтворення.

Перетворення форми на повноцінний бренд-актив.
Форма продукту стає самостійним засобом індивідуалізації та підсилює ринкову цінність бренду.

Недоліки:
Високий поріг реєстрації.
Для реєстрації необхідно довести, що форма має розрізняльну здатність і виходить за межі звичайних рішень у галузі.

Складна доказова база.
Заявнику потрібно підтвердити, що споживачі сприймають форму як вказівку на комерційне походження товару.

Високі ризики відмови через функціональність.
Форма не підлягає реєстрації, якщо вона зумовлена технічною функцією або необхідна для досягнення певного результату.

Складність доведення того, що форма вже стала знаком походження.
За відсутності первинної розрізняльної здатності необхідно довести її набуття через тривале та інтенсивне використання.

На практиці 3D-товарний знак зазвичай доцільно розглядати не як стартову, а як вторинну стратегію — після того як форма вже набула ринкової впізнаваності.

3. Ключові відмінності та конфлікт режимів

Промисловий зразок і 3D-товарний знак нерідко застосовуються до одного й того самого об’єкта, але захищають різні інтереси. Перший режим охороняє дизайн як візуальний результат творчості, другий — форму як засіб індивідуалізації та носій бренду.

Головна відмінність полягає в природі захисту: промисловий зразок охороняє дизайн як результат творчості, тоді як 3D-товарний знак захищає форму як елемент бренду та засіб індивідуалізації.

Водночас виникає так званий конфлікт режимів: бізнес прагне максимально продовжити захист форми, переходячи від обмеженого за строком промислового зразка до потенційно безстрокового товарного знака. Однак право ЄС свідомо обмежує таку можливість, щоб не допустити монополізації форм, які мають залишатися доступними для конкуренції.

Нижче наведено системну порівняльну таблицю, що відображає ключові відмінності.

Порівняльна таблиця: промисловий зразок vs 3D-товарний знак

Критерій	Промисловий зразок	3D-товарний знак
Мета охорони	Захист зовнішнього вигляду (дизайну)	Захист форми як бренду
Режим охорони	Охорона зовнішнього вигляду виробу	Засіб індивідуалізації
Об’єкт охорони	Зовнішній вигляд виробу або його частини	Форма, що сприймається як вказівка на джерело
Ключові критерії	Новизна та індивідуальний характер	Розрізняльна здатність
Функціональність	Функція не повинна повністю визначати зовнішній вигляд, якщо йдеться про охорону як дизайну	Суворо заборонена
Момент виникнення прав	З дати реєстрації; для незареєстрованого режиму — з моменту першого розкриття за умови дотримання вимог	З дати реєстрації (або набуття розрізняльної здатності)
Строк охорони	До 25 років	Необмежений (за умови продовження кожні 10 років)
Обсяг прав	Заборона використання схожого дизайну	Заборона використання схожих позначень до ступеня змішування
Складність реєстрації	Відносно низька	Висока
Ризик відмови	Середній	Дуже високий
Докази	Не вимагаються при поданні (в ЄС)	Часто потрібне доведення впізнаваності
Типова сфера застосування	Нові продукти, дизайн, декор	Сформовані бренди
Ризики оскарження	Оскарження за новизною	Оскарження за функціональністю та відсутністю розрізняльної здатності

Для практики це означає, що вибір режиму залежить не від «краси» форми, а від стадії розвитку продукту: новий дизайн логічніше спочатку захищати як промисловий зразок, а форму, що стала впізнаваною на ринку, — додатково оцінювати на предмет товарнознакової охорони.

Конфлікт режимів: чому ЄС обмежує 3D-знаки

З практичної точки зору бізнес прагне використовувати товарний знак як інструмент «вічного захисту» форми. Однак суди ЄС і EUIPO послідовно обмежують таку практику.

Причина проста: якби будь-яку форму можна було зареєструвати як товарний знак, це призвело б до:

• монополізації стандартних рішень
• обмеження конкуренції
• блокування доступу до ринку

Саме тому законодавство ЄС запроваджує жорсткі фільтри:
заборона на функціональні форми
високі вимоги до розрізняльної здатності
необхідність доведення сприйняття форми як бренду

Як зазначається в науковій і практичній доктрині, більшість тривимірних об’єктів спочатку не мають розрізняльної здатності, що робить реєстрацію 3D-товарного знака радше винятком, ніж правилом.

4. Судова практика: де проходить межа

Судова практика ЄС показує, що межа між дизайном і 3D-товарним знаком проходить за функцією форми у сприйнятті споживача. Якщо форма сприймається як технічно або типологічно звичайна, реєстрація знака ускладнена. Якщо ж вона стала самостійним ідентифікатором походження товару, шанси зростають.

Саме судові справи дозволяють зрозуміти, де закінчується допустимий захист і починається ризик відмови.

4.1. Кейс Ferrero (цукерки, упаковка)

Номер справи: T-128/01 (Ferrero SpA v OHIM)

Що реєструвалося:
Ferrero намагалася зареєструвати форму цукерок (зокрема, сферичну форму з характерною поверхнею, що асоціюється з Ferrero Rocher) як об’ємний товарний знак. Основна стратегія полягала в доведенні того, що форма продукту вже сприймається споживачами як відмітна ознака бренду, а не просто як зовнішній вигляд виробу.

Позиція заявника: Компанія стверджувала, що форма продукту вже сприймається споживачем як елемент бренду.

Підстава відмови:

• Суд зазначив, що форма цукерки:
• є типовою для відповідної категорії товарів
• не має достатньої розрізняльної здатності

Навіть якщо форма впізнавана, цього недостатньо — вона має відхилятися від стандартів ринку.

Висновок для бізнесу:
Просто популярність продукту не перетворює форму на товарний знак. Необхідно, щоб форма об’єктивно відрізнялася від типових рішень у галузі та сприймалася як бренд, а не як різновид товару.

4.2. Кейс LEGO (цеглинки)

Однією з найпоказовіших справ є спір щодо реєстрації форми цеглинки LEGO як товарного знака.

Номер справи:
C-48/09 P (Lego Juris A/S v OHIM)

Що реєструвалося:
Форма класичної цеглинки LEGO.

Позиція заявника:
LEGO посилалася на високу впізнаваність форми та її асоціацію з брендом.

Підстава відмови:
Суд ЄС підтвердив, що:
форма повністю зумовлена технічною функцією — можливістю з’єднання елементів між собою;
реєстрація призведе до монополізації технічного рішення

Навіть наявність впізнаваності не має значення, якщо форма є функціональною.

Висновок для бізнесу:
Товарний знак не повинен використовуватися для безстрокового контролю над технічним рішенням, навіть за наявності сильного бренду.

4.3. Coca-Cola (контурна пляшка)

На противагу справі LEGO, кейс Coca-Cola є прикладом успішної реєстрації об’ємного товарного знака.

Номер справи:
Низка рішень EUIPO та судової практики ЄС (наприклад, T-305/02 — Coca-Cola Company v OHIM, подальші підтвердження реєстрації)

Що реєструвалося:
Контурна форма пляшки Coca-Cola.

Позиція заявника:
Форма пляшки є унікальною і давно асоціюється з брендом.

Підстава успіху:
Реєстрація стала можливою, оскільки:

• форма не зумовлена виключно технічною функцією
• має унікальну форму
• доведено набуту розрізняльну здатність

Суд визнав, що споживачі ідентифікують продукт за формою без логотипа.

Висновок для бізнесу:
Форма може отримати захист як товарний знак, коли вона не є функціонально необхідною, суттєво відхиляється від галузевої норми і підтверджена тривалим використанням як брендове позначення.

Що показує судова практика:

• технічна форма — майже завжди проблема;
• звичайна ринкова форма — слабкий кандидат;
• впізнавана, послідовно просувана форма — найкращий кандидат на 3D-знак.

5. Стратегії для бізнесу

5.1. Коли обирати промисловий зразок

Промисловий зразок зазвичай обирають тоді, коли форма вже створена і має комерційну цінність, але ще не набула самостійної впізнаваності як бренд.

Він особливо актуальний, коли:
дизайн є ключовою конкурентною перевагою
продукт лише виходить на ринок
життєвий цикл продукту обмежений (наприклад, сезонні колекції, весільні тренди, декор)

Крім того, система ЄС дозволяє використовувати незареєстрований промисловий зразок, що дає можливість отримати захист із моменту першого публічного розкриття без формальностей.

Це особливо актуально для упаковки, нових продуктових лінійок, сезонних рішень і дизайнів із коротким циклом продажів, де швидкість фіксації права важливіша за довгострокову товарнознакову стратегію.

5.2. Коли намагатися реєструвати 3D-товарний знак

Реєстрація об’ємного товарного знака — це вже наступний етап, що потребує зрілості бренду.

Намагатися реєструвати 3D-товарний знак доцільно, коли:

• форма продукту використовується тривалий час
• споживачі починають впізнавати продукт саме за формою
• дизайн став частиною фірмового стилю
• є докази впізнаваності (маркетингові дослідження, обсяг продажів, реклама)
  
  
  Крім того, необхідно заздалегідь оцінити ризики:
• чи не є форма функціональною
• чи не є вона типовою для галузі
• чи не буде заявка відхилена

Саме тому реєстрація 3D-товарного знака — це не стартова стратегія, а інвестиція у довгостроковий захист бренду, яка потребує часу, системного маркетингу та формування стійкої асоціації форми з конкретним виробником у свідомості споживачів.

5.3. Комбінований захист

Найбільш ефективною стратегією, підтвердженою практикою ЄС і бізнесу, є комбінований підхід.

Він передбачає послідовне використання двох режимів:
Етап 1 — подання на промисловий зразок
Етап 2 — виведення продукту на ринок
Етап 3 — накопичення впізнаваності та доказів
Етап 4 — аналіз перспектив 3D-товарного знака

Такий підхід дозволяє:
одразу захистити зовнішній вигляд продукту
протестувати попит на ринку
з часом перетворити форму на впізнаваний бренд
забезпечити потенційно безстроковий захист

Такий підхід дозволяє не суперечити природі права: спочатку компанія захищає дизайн як новий візуальний об’єкт, а потім, за наявності ринкової впізнаваності, намагається перетворити форму на довгостроковий бренд-актив.

5.4. Типові помилки компаній

Практика показує, що бізнес часто припускається однакових помилок при захисті форми продукту.

Перша поширена помилка — спроба одразу зареєструвати 3D-товарний знак без доведеної впізнаваності. Це майже завжди призводить до відмови.

Друга помилка — ігнорування функціональності форми. Якщо форма зумовлена технічним призначенням, вона не буде захищена як товарний знак незалежно від маркетингу.

Третя помилка — недооцінка промислового зразка. Багато компаній пропускають цей етап, втрачаючи можливість швидкого та ефективного захисту на старті.

Четверта помилка — відсутність стратегії. Реєстрація прав здійснюється фрагментарно, без розуміння довгострокової мети, що знижує ефективність захисту.

Нарешті, важливою проблемою є недостатня робота з доказовою базою. Без підтвердження того, що форма сприймається як бренд, навіть сильний дизайн не отримає захисту як товарний знак.

6. Висновок

Для бізнесу ключовий висновок полягає в тому, що промисловий зразок і 3D-товарний знак вирішують різні завдання і найчастіше повинні використовуватися послідовно.

Промисловий зразок — це інструмент швидкої фіксації прав на новий дизайн.
3D-товарний знак — це пізніша і складніша стратегія, можлива лише тоді, коли форма вже почала сприйматися ринком як елемент бренду.

Тому ефективний захист форми починається не зі спроби отримати «вічну монополію», а з правильно вибудуваної поетапної IP-стратегії.

Перед вибором режиму охорони компанії варто оцінити три речі: стадію життєвого циклу продукту, наявність новизни та перспективу довести розрізняльну здатність форми. Саме ця попередня оцінка зазвичай визначає, чи буде стратегія захисту форми ефективною в довгостроковій перспективі.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює індивідуальної правової оцінки, оскільки охороноздатність форми завжди залежить від конкретного об’єкта, ринку, доказів використання та обраної юрисдикції.

Джерела

Регламент ЄС № 6/2002 про промислові зразки (https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32002R0006) — основний документ, що регулює охорону промислових зразків у ЄС.

Директива ЄС 2015/2436 про товарні знаки Європейського Союзу (https://www.wipo.int/wipolex/ru/legislation/details/18298) — регулює товарні знаки в ЄС, зокрема 3D-товарні знаки.

Стаття на сайті zakon.ru: «3D товарні знаки — квадратні, практичні, хороші» (https://zakon.ru/blog/2020/05/04/3d_tovarnye_znaki_quadratisch_praktisch_gut_83655) — огляд і особливості 3D-товарних знаків.

Документи судової практики ЄС, включаючи рішення у справах Ferrero, LEGO та Coca-Cola.

Стаття «Специфіка правової охорони тривимірних об’єктів» (https://cyberleninka.ru/article/n/spetsifika-pravovoy-ohrany-trehmernyh-obektov) — дослідження правової охорони тривимірних об’єктів, включаючи 3D-товарні знаки та промислові зразки.

Стаття: «Стратегії правової охорони тривимірного дизайну: вибір між товарним знаком і промисловим зразком» — автор: Богданець А.С. (https://cyberleninka.ru/article/n/strategii-pravovoy-ohrany-trehmernogo-dizayna-vybor-mezhdu-tovarnym-znakom-i-promyshlennym-obraztsom) — аналіз правової охорони тривимірних об’єктів і обговорення критеріїв вибору між товарним знаком і промисловим зразком.