AI та інтелектуальна власність: кому належать права на контент, створений нейромережею?

Генеративний штучний інтелект стрімко змінює підходи бізнесу до створення контенту. Сьогодні компанії використовують ChatGPT для підготовки текстів, Midjourney і Stable Diffusion — для генерації зображень, спеціалізовані AI-сервіси — для створення відеороликів, рекламних матеріалів, дизайну, програмного коду та навіть технічної документації.

Використання нейромереж дає змогу суттєво скоротити витрати та прискорити бізнес-процеси. Водночас разом із технологічними перевагами виникають і нові юридичні питання.

Багато компаній помилково вважають, що, сплачуючи підписку на AI-сервіс, вони автоматично отримують повний обсяг виключних прав на будь-який створений результат. На практиці ситуація є значно складнішою. Законодавство більшості держав розроблялося задовго до появи сучасних генеративних моделей і досі не виробило єдиного підходу до регулювання AI-generated content.

Більше того, використання контенту, створеного штучним інтелектом, уже стає причиною судових спорів, претензій з боку правовласників і конфліктів між розробниками, користувачами та інвесторами.

Тому одним із ключових питань для бізнесу сьогодні є таке: хто є автором і правовласником контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту?

Що вважається контентом, створеним штучним інтелектом

Під контентом, створеним штучним інтелектом, зазвичай розуміють результати інтелектуальної діяльності, повністю або частково сформовані з використанням генеративних моделей.

До таких об’єктів належать:

тексти для сайтів, блогів і рекламних кампаній;
зображення та ілюстрації;
відеоконтент;
музичні твори;
програмний код;
дизайн-макети;
презентації;
рекламні матеріали;
елементи брендингу;
інші види цифрового контенту.

З юридичної точки зору принципове значення має спосіб створення результату.

Повністю AI-згенерований контент

Йдеться про випадки, коли користувач формулює мінімальний запит, після чого система самостійно створює кінцевий результат без додаткової участі людини.

Наприклад, користувач вводить у Midjourney короткий промпт «сучасний офіс у стилі хай-тек», отримує зображення та одразу використовує його в рекламній кампанії.

Саме такі випадки викликають найбільшу кількість запитань у сфері авторського права. Чим меншим є творчий внесок людини, тим нижчою є ймовірність отримання правової охорони.

Контент, створений людиною з використанням AI-інструментів

На практиці значно частіше штучний інтелект використовується як допоміжний інструмент.

Автор може багаторазово коригувати промпти, обирати найбільш вдалі варіанти, комбінувати кілька результатів генерації, доопрацьовувати зображення вручну, редагувати текст або доповнювати його власними матеріалами.

Такі твори нерідко розглядаються як AI-assisted works — результати, створені людиною з використанням технологій штучного інтелекту.

У багатьох країнах саме наявність істотної творчої участі людини стає визначальним фактором під час вирішення питання щодо виникнення авторських прав.

Хто може вважатися автором AI-контенту

Попри відсутність єдиних міжнародних правил, у світовій практиці сформувалося кілька основних підходів.

Автором є користувач

Прихильники цього підходу виходять із того, що саме користувач ініціює процес створення твору, визначає параметри генерації, формулює запити та ухвалює рішення щодо використання результату.

Якщо людина здійснює значний творчий контроль над процесом і робить оригінальний внесок у кінцевий результат, вона може розглядатися як автор твору.

Саме ця концепція поступово набуває поширення в низці юрисдикцій.

Автором є розробник нейромережі

Іноді висловлюється позиція, відповідно до якої авторські права мають належати розробнику системи штучного інтелекту.

Аргумент ґрунтується на тому, що саме розробник створив алгоритм, який забезпечує генерацію результату.

Проте на практиці цей підхід майже не підтримується судами та державними органами. Розробники, як правило, обмежуються наданням ліцензій на використання сервісу та не претендують на авторство кожного створеного об’єкта.

Автор відсутній взагалі

Якщо твір був створений повністю автономно та без достатньої творчої участі людини, деякі правові системи допускають відсутність автора як такого.

У такому разі результат може взагалі не охоронятися авторським правом.

Для бізнесу подібна ситуація означає, що конкуренти потенційно зможуть використовувати аналогічний контент без згоди первинного користувача.

Чому нейромережа поки що не може бути визнана автором

Більшість держав і надалі дотримується принципу людського авторства.

Авторське право історично спрямоване на захист творчої діяльності людини. Штучний інтелект не має правосуб’єктності, не може нести юридичну відповідальність, укладати правочини та розпоряджатися виключними правами.

Тому сучасна правова система розглядає нейромережу виключно як інструмент, а не як самостійного автора твору.

Підхід США до авторських прав на AI-контент

США займають одну з найжорсткіших позицій у питаннях авторського права на AI-контент.

Ключову роль відіграє позиція U.S. Copyright Office, яка неодноразово підтверджувалася в офіційних роз’ясненнях упродовж 2023–2025 років.

Американський регулятор виходить із того, що авторське право поширюється виключно на результати людської творчості. Якщо твір повністю створений штучним інтелектом без істотної участі людини, його реєстрація є неможливою.

Водночас використання штучного інтелекту не виключає автоматично виникнення авторських прав. Якщо людина робить значний творчий внесок у створення твору, окремі елементи результату можуть отримати правову охорону.

Американське відомство також наголошує, що просте введення текстового промпту в більшості випадків не вважається достатньою підставою для визнання авторства. Кожна ситуація аналізується індивідуально.

Чому зображення, створене в Midjourney, не завжди можна зареєструвати

Одним із найвідоміших прикладів стала справа щодо реєстрації графічного роману Zarya of the Dawn.

Автор використав Midjourney для створення зображень і звернувся із заявою про реєстрацію твору.

U.S. Copyright Office визнав такими, що підлягають охороні, текст, структуру твору та добір матеріалів, однак відмовив у реєстрації самих зображень, створених нейромережею.

На думку відомства, користувач Midjourney не контролює процес генерації настільки, щоб вважатися автором кінцевого зображення.

Водночас подальше істотне доопрацювання зображення — монтаж, ретушування, домальовування елементів, зміна композиції — може вплинути на правову оцінку.

Справа DABUS і позиція американських судів

Проєкт DABUS, розроблений Стівеном Талером, став одним із найзначущіших міжнародних кейсів у сфері AI та інтелектуальної власності.

Розробник намагався зареєструвати низку патентів, зазначивши штучний інтелект як винахідника.

Американські суди підтримали позицію Патентного відомства США та підтвердили, що винахідником може бути виключно фізична особа.

Практичне значення цієї справи є значно ширшим за межі патентного права. Вона закріпила базовий принцип американської системи інтелектуальної власності: штучний інтелект не може самостійно визнаватися ні автором, ні винахідником.

Підхід Європейського Союзу

Станом на червень 2026 року в Європейському Союзі відсутні спеціальні норми, які прямо регулюють авторство творів, створених штучним інтелектом.

Основним критерієм, як і раніше, залишається оригінальність твору.

Відповідно до практики Суду Європейського Союзу, твір має бути результатом власної інтелектуальної діяльності автора та відображати його вільний творчий вибір.

Якщо генерація здійснюється автоматично без істотної участі людини, імовірність надання авторсько-правової охорони суттєво знижується.

Водночас Європейський Союз активно розвиває комплексне регулювання штучного інтелекту.

Ключовим нормативним актом став AI Act. Хоча документ безпосередньо не регулює авторське право, він суттєво впливає на ринок генеративного штучного інтелекту.

Положення AI Act запроваджуються поетапно. Починаючи з 2 серпня 2026 року, починають застосовуватися додаткові вимоги до окремих постачальників AI-систем загального призначення.

Особливе значення для бізнесу мають вимоги щодо прозорості, розкриття інформації та маркування окремих видів AI-контенту, зокрема матеріалів, створених із використанням технологій deepfake.

Компанії, які використовують генеративний штучний інтелект у маркетингу та рекламі, повинні враховувати ці вимоги під час побудови внутрішніх процесів.

Загалом європейський підхід демонструє прагнення зберегти традиційні принципи авторського права, одночасно посилюючи контроль за використанням технологій штучного інтелекту.

Підхід Великої Британії

Велика Британія посідає особливе місце серед провідних юрисдикцій.

Закон Copyright, Designs and Patents Act передбачає існування категорії computer-generated works — творів, створених комп’ютером за відсутності автора-людини.

У таких випадках автором визнається особа, яка вжила необхідних заходів для створення твору.

Однак стрімкий розвиток генеративних моделей поставив під сумнів застосовність цього механізму до сучасних AI-систем.

У професійній спільноті триває дискусія щодо необхідності реформування законодавства та уточнення критеріїв визначення авторства в епоху генеративного штучного інтелекту.

Тому британський підхід поки що не можна вважати остаточно сформованим.

Підхід Китаю

Китай демонструє один із найгнучкіших підходів до оцінки AI-контенту.

Китайські суди поступово формують практику, яка допускає надання правової охорони результатам, створеним із використанням штучного інтелекту, за умови наявності значного творчого внеску людини.

Широкого резонансу набуло рішення Beijing Internet Court, у якому суд визнав можливість охорони зображення, створеного з використанням AI.

Суд зазначив, що користувач здійснював послідовний творчий вибір, формулював запити, коригував параметри генерації та контролював процес отримання результату.

Порівняно зі США китайський підхід виглядає менш консервативним і орієнтований на оцінку конкретного внеску людини в кожному окремому випадку.

Для міжнародного бізнесу це означає необхідність враховувати відмінності національних правових режимів під час роботи на глобальних ринках.

Чи можна зареєструвати авторське право на зображення, створене в Midjourney

Однозначної відповіді на це запитання не існує.

Сам по собі процес генерації зображення в Midjourney ще не гарантує отримання правової охорони.

Під час оцінки враховуються:

характер і складність промптів;
кількість ітерацій;
ступінь творчого контролю користувача;
участь людини у виборі результату;
обсяг подальшого доопрацювання;
наявність самостійного творчого внеску.

Чим більше людина доопрацьовує вихідне зображення, тим вищою є ймовірність визнання результату таким, що підлягає правовій охороні.

Особливо важливе значення має постобробка: монтаж, ретушування, комбінування кількох зображень, ручне домальовування елементів та інші форми творчого доопрацювання.

Для комерційного використання зображень бізнесу рекомендується документувати весь процес створення матеріалів і зберігати історію генерації.

Чи можна отримати патент на винахід, створений штучним інтелектом

Розвиток генеративного штучного інтелекту торкнувся не лише авторського права, а й патентної сфери.

Що таке проєкт DABUS

DABUS є системою штучного інтелекту, розробленою Стівеном Талером.

Заявки із зазначенням DABUS як винахідника подавалися до США, Європейського патентного відомства, Великої Британії, Австралії та низки інших країн.

Практично в усіх випадках патентні відомства відмовили в реєстрації.

Чому AI не визнається винахідником

Головною причиною є відсутність у штучного інтелекту самостійного правового статусу.

Крім того, більшість патентних законів прямо передбачає, що винахідником може бути лише людина.

Суди також звертають увагу на неможливість передачі прав від штучного інтелекту майбутньому правовласнику.

Коли патент усе ж може бути отриманий

Використання AI як інструменту розробки не перешкоджає патентуванню.

Якщо людина використовує штучний інтелект для аналізу даних, моделювання, пошуку технічних рішень або оптимізації процесів, але самостійно формулює винахідницьку концепцію, патент може бути отриманий.

Ключове значення, як і раніше, має творчий внесок людини.

Які ризики виникають у бізнесу під час використання AI-контенту

Використання AI-контенту пов’язане не лише з технологічними перевагами, а й із серйозними юридичними ризиками.

Ризики порушення чужих авторських прав

Походження навчальних даних більшості генеративних моделей залишається предметом активних дискусій.

У разі якщо створений контент відтворює елементи творів, що охороняються авторським правом, правовласники можуть пред’явити претензії користувачам.

Особливо обережно слід використовувати AI-контент у рекламі, брендингу та масштабних комерційних проєктах.

Проблеми під час реєстрації торговельних марок

AI-згенеровані логотипи та елементи фірмового стилю можуть виявитися недостатньо оригінальними або містити схожі елементи з уже зареєстрованими позначеннями.

Це може призвести до відмови в реєстрації торговельної марки або до подальших судових спорів.

Ризики використання AI-контенту в рекламі

Використання штучного інтелекту в рекламі може спричинити претензії з боку споживачів, регуляторних органів і правовласників.

Додаткові ризики виникають під час використання зображень відомих осіб, імітації голосів, створення deepfake-матеріалів і поширення недостовірної інформації.

Проблеми під час продажу бізнесу та залучення інвестицій

Інвестори та потенційні покупці бізнесу дедалі частіше проводять аудит об’єктів інтелектуальної власності.

Якщо значна частина активів компанії ґрунтується на AI-контенті з невизначеним правовим статусом, вартість бізнесу може суттєво знизитися.

Спори з підрядниками та працівниками

Відсутність внутрішніх регламентів щодо використання нейромереж нерідко призводить до конфліктів між роботодавцями, працівниками та підрядниками стосовно належності виключних майнових прав.

Компанії доцільно заздалегідь визначити правила використання AI-інструментів і порядок розподілу прав на створювані результати.

Судові спори щодо навчальних даних AI

Одним із ключових напрямів розвитку регулювання залишаються спори, пов’язані з використанням творів для навчання генеративних моделей.

У різних країнах тривають судові процеси проти розробників штучного інтелекту, зокрема OpenAI, Anthropic, Meta, Midjourney та Stability AI.

Позивачі стверджують, що навчання моделей здійснювалося з використанням творів, захищених авторським правом, без згоди правовласників.

Попри відсутність остаточно сформованої судової практики, вже зараз очевидно, що походження навчальних даних стає одним із найважливіших чинників оцінки правових ризиків.

Великі корпоративні замовники та інвестори дедалі частіше включають питання використання штучного інтелекту до процедур due diligence, оцінюючи прозорість походження контенту як один із критеріїв інвестиційної привабливості бізнесу.

Як безпечно використовувати AI-контент у комерційних проєктах

Компаніям, які активно використовують генеративний штучний інтелект, рекомендується впровадити внутрішню систему управління інтелектуальною власністю.

Практика свідчить про ефективність таких заходів:

фіксувати процес створення контенту;
зберігати історію промптів і версій файлів;
документувати творчий внесок працівників;
перевіряти ліцензійні умови AI-сервісів;
проводити аудит об’єктів інтелектуальної власності;
укладати договори з працівниками та підрядниками;
закріплювати правила використання AI-інструментів у внутрішніх документах;
додатково доопрацьовувати AI-контент силами дизайнерів, редакторів і розробників;
проводити юридичну експертизу ключових об’єктів інтелектуальної власності.

Такий підхід дає змогу суттєво знизити ризики комерційного використання AI-контенту.

Що очікує регулювання AI та інтелектуальної власності найближчими роками

Регулювання штучного інтелекту продовжує розвиватися прискореними темпами.

Найближчими роками можна очікувати подальшого розширення судової практики з питань авторства AI-контенту, використання творів для навчання моделей і розподілу відповідальності між розробниками, користувачами та правовласниками.

Імовірно, посилюватимуться вимоги щодо прозорості походження контенту, маркування AI-матеріалів і розкриття інформації про механізми навчання генеративних моделей.

Додаткова увага приділятиметься deepfake-контенту, використанню цифрових образів людей і захисту персональних даних.

Не виключено також появу спеціальних правових режимів для окремих видів AI-контенту, однак більшість юрисдикцій, найімовірніше, збереже принцип людського авторства як основу системи інтелектуальної власності.

Для бізнесу це означає необхідність постійно відстежувати зміни законодавства, регулярно проводити аудит об’єктів інтелектуальної власності та своєчасно адаптувати внутрішні процеси роботи зі штучним інтелектом.

Висновок

Єдиних світових правил регулювання AI та інтелектуальної власності наразі не існує. Більшість юрисдикцій дотримується принципу людського авторства та розглядає нейромережу насамперед як інструмент, а не як самостійного автора чи винахідника.

Використання AI-контенту потребує оцінки правових ризиків ще до початку комерційного використання результатів генерації. Для компаній, які активно застосовують штучний інтелект, питання інтелектуальної власності вже стають не факультативним завданням, а одним із ключових елементів стратегії розвитку бізнесу.

CTA

Використовуєте ChatGPT, Midjourney або інші AI-інструменти у бізнесі? Фахівці SION IP допоможуть оцінити правові ризики, належним чином оформити права на результати інтелектуальної діяльності та вибудувати стратегію захисту інтелектуальної власності з урахуванням сучасних вимог до використання штучного інтелекту.

Джерела

U.S. Copyright Office — Artificial Intelligence Initiative – Офіційні роз’яснення щодо авторського права та штучного інтелекту, зокрема позиція щодо принципу людського авторства;
Рішення U.S. Copyright Office у справі Zarya of the Dawn – Позиція щодо зображень, створених у Midjourney;
European Commission — Artificial Intelligence Act – Офіційна інформація щодо AI Act та вимог Європейського Союзу;
UK Government: Copyright and Artificial Intelligence Consultation – Актуальна позиція Великої Британії щодо регулювання штучного інтелекту та авторського права;
WIPO — AI and Intellectual Property Policy – Міжнародна аналітика та матеріали Всесвітньої організації інтелектуальної власності.